Апарат для знищення нації сповільненої дії, без сумніву, існує!
Мабуть кожен відчував і відчуває на собі. Хтось навіть пропагандує його не знаючи, що такий навіть існує.
На кожному кроці ми бачимо рекламу алкоголю, тютюну. Вона не завжди проявляється у вигляді комерційної реклами.
Чи задавали ви собі таке питання: "який сенс вживання алкоголю, тютюну, наркотиків?"
НАВІЩО ЦЕ ТРЕБА?
Люди це зайва річ у нашому житті, СИЛЬНА НАЦІЯ не повинна вживати, ні алкоголь, ні тютюн, ні наркотики!
Хтось на цьому заробляє величезні кошти, а комусь це вигідно у майбутньому, коли нація суттєво ослабне!
Вживаючи цю отруту ми проявляємо слабкість, а слабим немає місця на цій планеті. Як відомо, ... Читати далі »

Німе кіно

Лесь Курбас,

З 1919 р. в Радянській Україні починається тотальне одержавлення кіно. 1922 року було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а 1928 року ввести в дію київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О.Довженка) — одну з найбільших та найсучасніших на той час у світі. Разом з тим, ігрове кіно намагалося поєднати революційну тематику з традиційною для попереднього періоду мелодрамою та пригодницькими жанрами («Укразія» П.Чардиніна; «Сумка дипкур'єра», «Ягідка кохання» Олександра Довженка). У цей час в Україні з'явилися також екранізації класични ... Читати далі »

У 1893 році головний механік Одеського Новоросійського університету Йосип Тимченко винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроекції. Тоді ж він здійснив перші в світі кінозйомки – зафільмував вершників і метальників списів. Із 7 листопада до 20 грудня 1893 року в готелі “Франція” (Одеса) демонструвалися ці дві стрічки. 9 січня 1894 винахід демонструвався на 6-му засіданні секції фізики ІХ з’їзду російських натуралістів та лікарів у Москві. Нині знімальний апарат у фондах московського Політехнічного музею

У вересні 1896 року в Харкові фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні — майже рік-у-рік з першим публічним кіносеансом у Парижі — Альфред Федецький влаштував кіносеанс у Харківському оперному театрі.
Піонери українського кінематографу початку 1900-х років віддавали перевагу екранізації популярних українських вистав «Наталка Полтавка» (за участю відомої актриси Марії Заньковецької), «Москаль-чар ... Читати далі »

Після жорстокої татаро-монгольської навали, яка у 40-х роках ХІІІ ст. знищила Київ, а згодом і після занепаду Галицько-Волинського князівства, наступає довга доба темряви: - "Населення України, що не тільки перестало бути панівним, а й саме потрапило в неволю, тепер боротиметься й за політичне самовизначення, й за власне існування як окремої етніч ної та національної спільності. Ця боротьба стала однією з основних тем української істо рії". Так, характеризує ситуацію, яка склалася в Україні того часу, видатний сучасний історик Орест Субтельний. Це період, коли землі України-Русі спершу (40-ві рр. XIV ст.) захоплює Велике Литовське князівство, а його князь Альгердас категорично проголошує, що "вся Русь повинна належати литовцям". Проте є усі підстави вважати, що литовське панування не було надто ворожим— Литва не нав'язувала населенню Русі своїх звичаїв, а, навпаки, пе реймала його значно вищі культури! надбання. Верхівка литовської держави переходила від язичництва до християнства, а р ... Читати далі »

Тарас ШЕВЧЕНКО
Розрита могила
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала… Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові, німоті,

Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Моска ... Читати далі »

Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить!
Вік живи — вік учись.
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Вченому світ, а невченому тьма.
Гарно того вчити, хто хоче все знати.
Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
Грамотний — видющий і на все тямущий.
Дарма, що малий, а й старого навчить!
Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
Дивиться рідко, та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає, на чім світ стоїть!
Знання робить життя красним.
І з сивою бородою не все розум приходить!
І сила перед розумом никне! < ... Читати далі »

Бджола мала, а й та працює.
Без діла жить — тільки небо коптить.
Без діла слабіє сила.
Без охоти нема роботи.
Без роботи день роком стає.
Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
Без труда нема плода.
Будеш трудиться — будеш кормиться.
Губами говори, а руками роби!
Де руки й охота, там скора робота.
Для нашого Федота не страшна робота.
Діло майстра величає!
Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
Добре роби — добре й буде!
Добрий початок — половина діла.
Добра пряха на скіпку напряде.
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
За один раз не зітнеш дерева враз.
Заклопотався, як квочка коло курчат.
Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
Кожна птичка своїм носиком живе.
Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
Коли почав орати, то у сопілку не грати!
Лежачого хліба ніде нема.
Маленька праця краща за ... Читати далі »

-Без гетьмана військо гине.
-Береженого Бог береже, а козака – шабля.
-Бог не без милості, козак не без долі (щастя).
-Гетьман знає, що в нас нічого немає.
-Де байрак, там і козак.
-Де два козаки, там три гетьмани.
-Де козак, там і слава.
-Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
-До булави треба голови.
-Добрий козак баче, де отаман скаче.
-Дожились козаки - нема ні хліба, ні габаки.
-За наше жито та ще нас бито.
-Звання козацьке, а життя собацьке.
-Зроду-віку козак не був і не буде катом!
-Козак з біди не заплаче.
-Козак з бідою, як риба з водою.
-Козак з Дону – козак зроду.
-Козак не боїться ні тучі, ні грому.
-Козак оженився, наче упився.
-Козак хороший, та нема грошей.
-Козак у дорозі, а надія в Бозі.
-Козаки, як діти: хоч багато - поїдять, хоч трохи - наїдяться.
-Козакові воєвода – велика невгода.
-Козацькому роду не ... Читати далі »